Модераторы: Marinette, Женева, Joyful, Zeina, Нямочка, oO
, но прав он был в том, что при раскладе, когда один член семьи уезжает на такой срок, можно считать, что семьи нет.Ibonefig писал(а): с "ашипками"
То есть? Женщина не может строить карьеру и только должна сидеть дома и блинчики жарить? Не согласна. Может и должна, я считаю, что женщина не должна сидеть на шее у мужчины. НО, это все должно быть обговорено и не нести вреда семье.Ibonefig писал(а):Какая может быть у женщины карьера?
всякая может бытьIbonefig писал(а):Какая может быть у женщины карьера?
прошу прощения, ЧТО может там сделать ценного человек, который в языке не очень?irinka писал(а):Я не очень хорошо владею французским
хватит мыслить стереотипами (с) МетросексуалIbonefig писал(а):семья и карьера для женщины несовместимые понятия. Или-или. А для очень стремительного роста есть только один способ: в нужное время нужному мэну залезть в штаны.
В меру своей распущенности...Ibonefig писал(а): А для очень стремительного роста есть только один способ: в нужное время нужному мэну залезть в штаны.
Diamanta писал(а):хватит мыслить стереотипами (с) Метросексуал
мы уже цитируем его
грош цена такому мужчинеVudukora писал(а):если бы мужчине предложили то же самое - думаю, что вообще вопрос бы не встал - соглашаться или нет. Однозначно бы поехал и ни у кого бы не спрашивал
Diamanta писал(а):А я вот уже и аргументы почитала - я все равно на месте автора поехала бы только при условии, что компания отправила бы ее в Париж вместе с семьей, что, кстати, является нормальной практикой. Иначе что-попало выходит.
если было бы так, вопрос бы не стоял
источник - http://www.kyivpost.uaЖахи іноземних студентів в США. Розслідування Associated Press
7 декабря 2010 18:07 | Associated Press
(Зправа наліво) Юлія Болгарина та її сусідки по кімнаті - Ольга Невдаха, зліва, та Тетяна Пасічник, у центрі під час інтерв'ю 24 серпня 2010 року.
МЕРТЛ БІЧ, Південна Кароліна (AP) — Піддавшись обіцянкам сумнівних брокерів про постійну роботу та можливість подивитися світ, деякі іноземні студенти, що потрапили до США за програмами літніх заробітків Work and Travel, спробували на смак інший бік американського життя.
У ході розслідування, яке було проведено виданням Associated Press, було встановлено, що ці студенти були вимушені працювати не в ресторанах, а в стрип-барах. Інші заробляли $1 на годину або навіть менше.
Деякі жили в таких переповнених квартирах, що були вимушені спати почергово, оскільки на всіх не вистачало ліжок. Деякі були вимушені їсти на підлозі.
Таких працівників можна знайти серед 100 000 студентів, які щорічно приїздять до США за популярною візою типу J-1, яка забезпечує готелі дешевою сезонної робочою силою, що передбачається програмою, яка спрямована на посилення культурних зв'язків.
Юлія Болгарина, студентка, яка постраждала від недобросовісних американських роботодавців. Associated Press.
Державні аудитори вже протягом 20 років попереджають про проблеми, які можуть виникнути у зв’язку з проведенням даної програми. Проте, Держдепартамент США, який відповідає за цю програму, тільки зараз почав говорити, що вона діє за новими правилами. Офіційні особи не кажуть, що це за правила, або не хочуть обговорювати проблеми, які пов'язані з візами типу J-1.
Джон Вудз, заступник директора з національної безпеки Департаменту міграції та забезпечення дотримання митного законодавства США, повідомив Associated Press, що наразі проводяться принаймні два федеральні розслідування щодо торгівлі людьми, пов’язаною з візою типу J-1. Деталей розслідувань Вудз не надав.
Associated Press провело опитало студентів, адвокатів, представників місцевої влади та соціальних служб, а також переглянуло тисячі сторінок конфіденційних звітів, поліцейський рапортів та судових справ. Нижче наводяться факти, які було встановлено під час розслідування:
Вигідна робота чи рабство?
Більшість іноземних студентів платять рекрутерам за допомогу в пошуках роботи. У результаті цього студенти не отримують роботу, заробляють дуже мало або взагалі не отримують гроші, виконуючи рабську роботу. Рекрутери за свої послуги беруть зі студентів велику плату за оренду квартир, а саме за поселення в брудних квартирах з невеликою кількістю меблів. Ці квартири так заселені, що тільки окремі можуть витримати такі умови, а саме обмежену кількість ліжко-місць, на яких доводиться спати по черзі.
Час від часу студентів залякують депортацією, якщо вони виявляють бажання кинути роботу або навіть якщо просто надто голосно скаржаться.
“Переважна більшість студентів, які беруть участь у цій програмі, вважають це корисним досвідом та щасливо повертаються додому”, - повідомив Держдепартамент.
Проте, нескладно знайти винятки. Більшість з майже 70% студентів з 16 країн, які опитало видання в 10 штатах, повідомили, що вони розчаровані таким досвідом, а деякі – обурені.
“Це не те, про що я думала, коли платила гроші, щоб сюди приїхати”, - сказала Наталія Берлінчі, румунська студентка, яка приїхала до Сполучених Штатів по візі J-1, сподіваючись заробити грошей на стоматологічну школу, але цим літом “застрягла” в Південній Кароліні без роботи. Вона звернулася за роботою на пляж Міртл Біч та опинилася в трикімнатному помешканні з 30 іншими студентами, які приїхали до США за програмами обміну.
“Зі мною дуже погано поводилися, - говорить Берлінчі. — Я більше ніколи не повернуся”.
Ніхто не відстежував проблеми
До цього року Держдепартамент США навіть не відстежував кількість скарг студентів та постійно вказував на те, що контроль за програми відповідає приблизно 50 компаній, які виступають спонсорами студентів за винагороду в декілька тисяч доларів. Але, очевидно, що компанії не контролювати власне ставлення до учасників програм.
Програма приносить мільйони спонсорським компаніям та рекрутерам. Компанії, які наймають студентів, можуть зекономити 8% на використанні іноземних працівників замість американців, бо вони не повинні сплачувати федеральні податки. Студенти зобов’язані застрахувати здоров'я перед приїздом до Штатів – ще один видаток, який не мусить нести роботодавець.
Багато компаній заявляють, що вони мають потребу в сезонній робочій силі для задоволення попиту в туристичний сезон. “Це безпрецендентний недолік з боку США не притягати до відповідальності організаторів програм, за якими надаються тимчасові робочі візи. Особливо це стосується віз J-1”, - говорить Террі Кунан, колишній прокурор та виконавчий директор центру захисту прав людини при Державному університеті у Флориді.
Питання настільки серйозне, що колишня радянська республіка Білорусь радила своїй молоді ще в 2006 році уникати поїздок до США за візою типу J-1, попереджаючи про “великий рівень небезпеки” після вбивства одного з її громадян, який відправився до Америки за цією візою. Ще один громадянин Білорусі загинув, як стверджували американські слідчі, в результаті самогубства, іншого було пограбовано.
Незаконна праця
Стриптиз-клуби та розважальні компанії для дорослих відкрито наймають працівників з візою типу J-1, незважаючи на те, що законодавство забороняє наймати студентів на роботу, “яка може принести Держдепартаменту дурну славу”.
“Якщо ви бажаєте знайти роботу танцівника в США та відправитися за програмою обміну по візі J-1, звертайтеся до нас”, - таку рекламу на своєму сайті в цьому році розмістила компанія “ZM Studios”, що постачає танцівників, які танцюють “топлес”. Відповідно до реклами, компанія “ZM Studios” є “афілійованою з уповноваженими віза-спонсорами” та може допомогти жінкам в отриманні візи J-1, а також в отриманні роботи в стрип-клубах у таких містах, як Лас-Вегас та Лос-Анджелес.
Президент “ZM Studios” Джуліан Андреєв e електоронному листі за запитом Associated Press заперечив, що наймає на роботу студентів за візою J-1. Проте, сайт компанії 3 грудня все ще продовжував рекламувати свої послуги щодо оформлення віз для потенційних танцівників, зазначаючи, що вони потребують саме візу J-1 або одну з двох інших типів віз, щоб легально працювати.
Студентів, які мали візу J-1, наймали на роботу, щоб таємно провозити готівку, яка, за заявами офіційних осіб, була викрадена з рахунків американських банків. Інші особисті дані також використовувалися в шахрайських схемах з метою ухилення від сплати податків на доходи на мільйони доларів.
“В судовому порядку такі факти складно вести, оскільки працівники зазвичай залишають країну через декілька місяців. Через це віза J-1 є ідеальною візою для зловживань”, - каже Кунан.
У найгірших випадках студенти опиняються в сексуальному рабстві.
Покинуті напризволяще
Програма, що передбачає літню роботу та подорожі за візою J-1, яка дає право студентам перебувати в США до чотирьох місяців, є однією з найбільш популярних віз, що надає Держдепартамент. Кількість учасників зросла з 20 тисяч осіб в 1996 році до максимальних 150 тисяч у 2008 році.
Візи видаються протягом всього року, оскільки студенти з обох півкуль під час літніх канікул подорожують до Америки. Вони працюють в усіх куточках країни – в розважальних парках Флориди та Каліфорнії, на рибних фабриках Аляски та на дорогих гірських курортах Колорадо та Монтани.
Потік студентів був надзвичайно великим у деяких курортних містах.
У штаті Меріленд цим літом через баптиську церква “Оушн сіті” пройшло понад 1700 учасників програм обміну, які прибули до Америки за візою J-1 з 46 країн та які шукали безкоштовного обіду. Лінн Девіс, який в церкві опікується харчуванням, розповідає, що іноді ця кількість сягала 500 людей за один вечір.
На набережній “Віджінія біч” у штаті Вірджінія є притулок для бездомних, який розрахований на те, щоб прогодувати 100 людей щодня. Цим літом він обслуговував вдвічі більше осіб, оскільки цей район був переповнений студентами, що перебували в США за візою J-1. Тоні Зонтіні, заступник директора притулку, зазначає, що організація навіть почала відчувати нестачу їжі в деякі дні та була змушена обмежити доступ студентів.
Скаржитись не можна мовчати
Готелі, ресторани та інші компанії часто наймають третіх сторін як рекрутерів для забезпечення їм працівників, які мають візу J-1. Більшість таких посередників – це люди з країни походження студентів, часто з країн, що входили до колишнього радянського блоку.
Джорж Коллінс, інспектор Окалуського департаменту при шерифі в західній Вірджінії, який займається справами працівників, що перебувають в Америці за візою J-1 з 2001 року, розповідає, що ці посередники зазвичай знімають зі студентів таку велику платню за житло, транспорт та інші життєво необхідні потреби, що їхня заробітна плата складає $1 на годину або й менше.
Коллінс, який одного разу вже повідомляв Дендепартамент про зловживання щодо віз типу J-1, сказав виданню Associated Press, що ті ж самі компанії часто експлуатують студентів з року в рік, незважаючи на його доповіді в Держдеп.
Протягом років Держдепартамент відмовлявся публічно детально обговорювати проблеми програми.
Видання Associated Press зробило запит у Держдепартамент у березні 2009 року з проханням надати повний список скарг щодо програми. У травні цього року, більш ніж рік потому, Держдеп нарешті відповів, що не веде такого переліку та веде записи щодо програми тільки за три роки. Минулого місяця департамент повідомив про те, що він нарешті створив базу даних скарг.
“Видається, що до цього року ми НЕ вели записи скарг. Тепер ми вже ведемо”, - повідомила електронним листом від 10 листопада Мартена Коварт, старший радник Бюро зі справ освіти та культури при Держдепартаменті.
Коварт не надала копію бази даних скарг виданню Associated Press та не зазначила, скільки скарг вона містить. Також департамент відмовився обговорювати факти, виявлені під час розслідування Associated Press.
“Ми дуже занепокоєні будь-якими заявами щодо поганого ставлення до учасників програми, оскільки це потенційно підриває нашу мету укріплення взаємного розуміння та доброї волі між американцями та людьми з інших країн”, - повідомив у п’ятницю Держдеп, відмовляючись від інтерв’ю.
Жертви студентських програм
Більшість жінок, які за візою J-1 працюють у стриптиз-барах, незалежно чи з власної волі, чи примусово, не скоро побачать зміни.
У штаті Флорида 19-річна громадянка Росії повідомила Associated Press, що вона цим літом пішла працювати офіціанткою в “топлес-барі” в Форт Волтон Біч, бо у магазині сувенірів, де вона працювала, не давали доброї зарплатні та власник крамниці надав їй житло в переповненій іншими квартирантами та брудній квартирі.
Вона назвала Associated Press тільки своє ім’я Олеся, оскільки батькам вона про це не розповідала.
“Мій батько не знає, де я працюю”, - сказала Олеся, опускаючи погляд на підніс з чарками пива та коктейлями.
Українка, яка сказала, що її примусили працювати стриптизеркою в Детройті, попросила Associated Press називати її Катя, оскільки вона хвилювалася за власне життя. Катя, яка використовувати вигадане ім’я під час надання свідчень у Конгресі в жовтні 2007 року про те, як секс-торгівля привела її до США, сказала, що вона вивчала спортивну медицину в Києві в 2004 році, коли її начальник розповів їй про програму за візою J-1.
Замість роботи офіціанткою в штаті Вірджінія, як їй пообіцяли, Катю та ще одну студентку примусили працювати стриптизеркою в клубі Детройта. У протоколі судових засідань сказано, що посередник конфіскував їхні паспорти та сказав їм, що вони повинні покрити витрати на дорогу в сумі $12 000 та ще $10 000 за “паперову” роботу.
Катя сказала, що згодом він почав вимагати, щоб вона у будь-який спосіб знайшла $35 000 доларів, працюючи танцівницею або за допомогою інших способів.
“Я сказала, що під цим я не підписувалася, і що це неправильно. Він відповів: Ти винна мені гроші. Мені байдуже, яким чином я їх він тебе отримаю. Якщо мені треба буде тебе продати, я це зроблю”, - розповіла вона.
Катя каже, що жінкам повідомили, що у разі їхньої відмови їхні сім’ї в Україні повбивають. У протоколах судових засідань зазначено, що протягом наступних місяців два чоловіки били їх, залякували зброєю та примушували працювати в стрип-клубі “Чіта”. Катя повідомила, що один з чоловіків також примушував її до інтимних стосунків.
Обидва чоловіків зараз перебувають у в’язниці, а колишній начальник Каті в Україні втік. Каті дозволили залишитися в Америці на підставі іншої візи, що надається жертвам торгівлі людьми та інших злочинів. Через погрози в Україні її матері також дозволили в’їзд до США. Навіть ті студенти, які уникають фізичного або сексуального насильства, часто стикаються з іншими проблемами.
Студент за програмою обміну Мунх-Ерден Баттур сказав, що його та чотирьох інших студентів було звільнено в ресторані швидкого харчування минулого року у Вайомінгу після того, як вони поскаржилися на умови проживання в приміщенні, який схожий на гараж, та на те, що за оредну цього житла кожен з них платить $350 щомісяця.
“За все своє життя я ніколи не жив у місці з такими жахливими умовами”, - говорить Баттур, громадянин Монголії.
Юлія Болгарина цього літа приїхала до Америки працювати в сувенірному магазині в штаті Північна Кароліна.
Директор магазину запропонував їй та ще двом іншим жінкам з України поселитися в його домі за $120 на тиждень. Проте, він не дозволяв їм їсти за столом, тому вони їли на підлозі. Вони працювали понаднормово, але отримували плату тільки за 40 годин на тиждень.
Директор магазину відмовився надати коментар.
“Для нас було звично, що він кричав, що ми працюємо 14 годин та що їмо на підлозі, - згадує дівчина. - Такою була наша Америка”.
Заврались либо студентки, либо кто-то, ибо непонятно откуда берутся эти суммы. На программу вместе с билетом и документами в среднем уходит $3 000У протоколі судових засідань сказано, що посередник конфіскував їхні паспорти та сказав їм, що вони повинні покрити витрати на дорогу в сумі $12 000 та ще $10 000 за “паперову” роботу.
если бы люди, занимающиеся статистикой, основывались на "визуализации дофига знакомых", был бы вообще бардак, ей-богуMurakami писал(а):на визуализации знакомых (коих до фига)
а при чем тут *грабил и насиловал*?Diamanta писал(а):если бы люди, занимающиеся статистикой, основывались на "визуализации дофига знакомых", был бы вообще бардак, ей-богуMurakami писал(а):на визуализации знакомых (коих до фига)
Если никого из "дофига твоих знакомых" никогда никто не грабил и не насиловал, это не значит, что такого вообще не бывает.
